Реклама












Збагачення та активізація словника дітей 3-4 років в ігровій діяльності


З досвіду роботи вихователя дитячого садка
Автор: Дружкина Світлана Павлівна, вихователь МДОУ дитячого садка "Космос", г.Балашова.
Опис роботи: Для педагогів 2 молодшої групи. В роботі представлені методи, завдання, рекомендації, напрвленные на збагачення та активізацію словника дітей 3-4 років в ігровій діяльності.
1. Методи накопичення змісту дитячої промови дітей:
Перша група включає методи:
- безпосереднього ознайомлення з навколишнім і збагачення словника: розгляд та обстеження предметів, спостереження, огляд приміщення дитячого садка, цільові прогулянки та екскурсії;
- опосередкованого ознайомлення з навколишнім і збагачення словника:
- розглядання картин з малознайомим змістом, читання художніх творів, показ кіно та відеофільмів, перегляд телепередач.
3. Методи, спрямовані на закріплення та активізацію словника дітей:
- розглядання іграшок,
- розглядання картин з добре знайомим змістом,
- дидактичні ігри і вправи.
4. Основні завдання розвитку мовлення дітей дошкільного віку - виховання звукової культури мовлення, словникова робота, формування граматичного ладу мови, її зв'язності при побудові розгорнутого висловлювання - вирішуються на кожному віковому етапі. Однак від віку до віку відбувається поступове ускладнення кожної задачі, змінюються методи навчання.
5. Особливістю словникової роботи є те, що вона нерозривно пов'язана із збагаченням знань і уявлень дошкільнят про оточуючих предметах і явищах побуту, про повсякденне життя, про природу.
6. Методичні прийоми поділяються на три основні групи: словесні, наочні і ігрові. Широко застосовуються словесні прийоми. До них належать мовний зразок, повторне промовляння, пояснення, вказівки, питання.
1. Мовний зразок - правильна, заздалегідь продумана мовленнєва діяльність педагога, призначена для наслідування дітьми. Зразок повинен бути доступним і за змістом і формою. Він вимовляється чітко, голосно і неквапливо.
2. Повторне промовляння - умисне багаторазове повторення одного і того ж мовного елемента (звуку, слова, фрази) з метою його запам'ятовування.
3. Пояснення - розкриття сутності певних явищ або способів дії. Широко використовується для розкриття значень слів, для пояснення правил і дій у дидактичних іграх, а так само в процесі спостережень і обстежень предметів.
4. Вказівки - роз'яснення дітям способу дії для досягнення певного результату.
5. Питання - словесне звертання, яке вимагає відповіді. Запитання поділяються на основні і допоміжні. Основні можуть бути констатирующими - "Хто? Що? Який? Яка? Де? Куди?" і пошуковими, що вимагають установлення зв'язків і відношень між явищами - "Чому? Навіщо? Чим схожі?" допоміжні запитання бувають навідними і допоміжними. Питання використовуються у всіх методах мовного розвитку.
7. Наочні прийоми - показ ілюстративного матеріалу, картин, предметів, показ зразка, способів дії.
8. Ігрові прийоми можуть бути словесними і наочними. Вони збуджують у дитини інтерес до діяльності, збагачують мотиви мовлення, створюють позитивний емоційний фон процесу навчання і тим самим підвищують мовленнєву активність дітей і результативність занять.
9. Таким чином, у словниковій роботі використовується сукупність різних методів та прийомів у залежності від ступеня оволодіння дітьми слова. Найбільш ефективний метод словникової роботи з дітьми раннього віку - дидактичні ігри.
10. Наприклад, у грі "Назви три предмети" доводиться згадувати і називати тварин, засоби пересування, овочі і фрукти, меблі, посуд.
11. Багато дидактичні ігри не мають сюжету і полягають тільки у вирішенні певної задачі. Але і в цих іграх зміст черпається з уявлень дітей про навколишній і пов'язане з завданнями мовного розвитку. Іноді й безсюжетні ігри вводиться образ, наприклад загадки, загадує Петрушка або інший казковий персонаж.
12. Коли ігрову задачу ставить перед дітьми не вихователь, а наприклад: лялька, підвищується розумова і словникова активність малят. Наприклад, в гості до дітей може прийти Андрійко - лялька з обличчям привабливого, живого хлопчика. Його поява завжди викликає радість, очікування чогось нового, цікавого. Андрійко проводить ігри, може бути, і раніше відомі дітям, наприклад : "Що змінилося?", але ці ігри набувають нового значення, викликають подив, змушують працювати уяву.
В ігровій цікавій формі відбувається активізація і збагачення словника дошкільника.
13. Розглядаючи з дітьми предмет, педагог допомагає визначити і назвати його розмір, колір. Здійснюючи роботу з формування і активізації словника, педагоги ДНЗ ефективно використовують дидактичні ігри: "Чудесний мішечок", "Хто побачить і назве більше?", "Продовж фразу» («Доскажи слівце»), "Що змінилося" та інші.
14. Ігри з предметами (іграшками, природним матеріалом тощо), настільні друковані ігри та словесні ігри - всі ці ігри можна успішно використовувати для активізації словника дошкільників.
15. У молодшому дошкільному віці багато гри з іграшками супроводжуються рухами, що відповідає особливостям сприйняття і мислення дитини.
16. Дітям молодшої групи дають предмети, які різко відрізняються один від одного за властивостями, так як малюки ще не можуть знаходити ледь помітні відмінності між предметами. Порівнюючи предмети, діти називають однакові їх частини, ознаки і відмітні особливості. Наприклад, дидактична гра « Що зайве?».
17. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, організовую в групі центри з розвитку мовлення: театралізований куточок, центр ігор - драматизаций, центр дидактичних і мовних ігор. Для мотивації дітей до діяльності використовую проблемні ситуації, включаючи казкових персонажів, сюрпризні моменти. Питання проблемного моменту, на встановлення зв'язків у природних і соціальних явищах, схеми - моделі, дидактичні та друковані ігри - все це дозволяє розширювати і активізувати словниковий запас дітей, домогтися вживання його в активної промови.
18. Збагачення та активізація словника дітей 3-4 років відбувається під час прогулянки і екскурсії. У процесі спостереження за тваринами, птахами, рослинами, комахами і людьми діти. Діти знайомляться з поняттям живої - неживої природи.
19. Словникова робота з дітьми, передбачає освоєння слів, що позначають видові і родові узагальнення. У дошкільному віці доцільно формувати такі родові поняття, як меблі, посуд, одяг, транспорт, овочі, фрукти, при цьому особливо значущим стає вміння самостійно знаходити істотні ознаки, узагальнювати і виражати результат узагальнення в мовленні.
20. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!