Реклама
Формування комунікативних УУД в учнів з КИ в ході підготовки до общешкольному проекту «Моя усна мова»
В умовах модернізації російського освіти по-новому ставляться питання про результати освітнього процесу. Закон про освіту вимагає від педагогів нового освітнього результату - формування УУД. Для категорії учнів з КИ на заняттях з РС і ФС актуальним є формування комунікативних компетенцій.
Починаючи з середньої ланки, учні нашої школи щорічно беруть участь в реалізації загальношкільного проекту «Моя усна мова». Це дозволяє оцінити:
• рівень сформованості произносительных навичок;
• рівень сформованості зв'язного мовлення;
• уміння вести діалог на задану тему;
• уміння відповідати на запитання співрозмовника по почутого тексту;
• типові для кожного учня проблеми;
• динаміку розвитку мови.
Для успішного проходження іспиту учню необхідно усно переказати зміст чотирьох текстів з розвитку слуху, пройдених на заняттях протягом року, і бути готовим до діалогу з чотирьох тем.
Іспит проходить у присутності адміністрації школи, колективу сурдопедагогів та вчителів предметників. Учні обирають один з чотирьох квитків і готуються до виступу, за підсумками якого комісія заносить до протоколу відомості про рівень розвитку мовлення дитини і порушення звуковимови, які потребують корекції. Прийнята наступна оцінка рівня сформованості мовлення:
• оптимальний;
• допустимий;
• тривожний;
• критичний;
• катастрофічний.
З кожним роком в нашій школі зростає кількість учнів, які перенесли КИ. На 2013-2014 навчальний рік їх число склало більше 40 чоловік. Це на 37% більше, ніж у минулому році. Серед них 10 осіб - діти, яким операція була проведена в шкільному віці. Підготовка цієї категорії дітей до участі в проекті вимагає грамотно вибудуваної системи роботи. Ми беремо за основу традиційні напрямки роботи над слухом у дітей після КИ. В той же час ми прагнемо використовувати той же мовний матеріал, що і для категорії слабочуючих дітей, адаптуючи його.
Сурдопедагог повинен враховувати, що для дітей, які пройшли процедуру КИ в шкільному віці, характерні особливості мовного розвитку, оскільки їхні мова довгий час формувалася в умовах сенсорної депривації. Це виявляється у своєрідному розвитку словникового запасу, граматичного ладу мовлення, обмеженому розумінні мови і утрудненому сприйнятті сенсу читаного. Учням потрібна допомога вчителя у роз'ясненні сенсу нових слів, встановлення зв'язку всередині речень і між окремими частинами тексту, розуміння підтексту розповіді.
Поряд з корекцією даних особливостей, актуальними залишаються завдання реабілітації після КИ:
1. тренування сприйняття на слух різних одиниць мовної інформації;
2. робота над формуванням словникового запасу;
3. розвиток уявлень про навколишній світ;
4. корекція розвитку пізнавальних процесів.
На заняттях з РС і ФС ми робимо наголос на тренування сприйняття та накопичення словникового запасу. Інші завдання можуть бути вирішені під контролем фахівця в умовах сім'ї.
Важливим помічником у підготовці до іспиту виступає персональний комп'ютер. В умовах акустичної депривації основним каналом сприйняття стає зір, і сучасні мультимедійні програми спрямовані саме на використання цього аналізатора. На заняттях ми використовуємо такі програми, як Microsoft Power Point та вільне програмне забезпечення XMind.
Супроводжуючи тривалий час учня, ми можемо прогнозувати труднощі, які він буде відчувати при сприйнятті тексту. Перерахуємо деякі види робіт, які може використовувати спеціаліст в рамках роботи з комп'ютерними програмами:
для розширення словникового запасу:
1) співвіднесення слова і картинки;
2) включення незнайомого слова в словосполучення/пропозиція в правильній формі;
3) підбір синонімів та антонімів;
4) складання словосполучень за малюнками;
5) складання речень за картинкою;
для корекції вимови:
1) заповнення таблиць за правилами орфоепії;
для розуміння тексту:
1) складання питального плану;
2) робота з «АВК» за текстом;
3) співвіднесення питального плану та «АВК»;
4) побудова послідовності картинок;
для розвитку слуху:
1) складання і сприйняття на слух таблиць слів за кількістю складів;
2) визначення одиниці мовленнєвого матеріалу (слово, речення, звук тощо);
Необхідно відзначити, що поряд з цими вправами ми використовуємо і традиційні види роботи, наприклад гра на розвиток пам'яті «Снігова куля».
Робота з Microsoft PowerPoint має ряд переваг:
1) немає необхідності роздруковувати велика кількість наочного матеріалу;
2) можливість бачити всі етапи роботи над текстом і повертатися до складнощів;
3) можливість скопіювати методичний матеріал на комп'ютер батьків (тиражованих);
4) цікаві для підлітка форми та види роботи;
5) можливість самоконтролю для учня.
Ще один цікавий і сучасний вид роботи - це робота з інтелектуальними картками. Методика роботи з інтелектуальними картками дозволяє:
1) задіяти візуальний канал сприйняття;
2) структурувати інформацію і актуалізувати ключові моменти;
3) активізувати межполушарные зв'язку;
4) окинути поглядом всю необхідну інформацію;
5) поліпшити запам'ятовування інформації;
6) підвищити інтерес до заняття.
З допомогою інтелектуальних карт зручно представляти тексти описового характеру, використовуючи для цього програму XMind, так і традиційні олівці і білий аркуш.
Використання даних видів роботи вимагає від педагогів високого рівня комп'ютерної грамотності та творчого підходу. Однак за підсумками проекту можна сказати, що всі діти показали значне поліпшення своїх результатів.
Рис.1. Приклад аудіо-візуального курсу за текстом "Нюрка"
Рис.2. Приклад слайда Microsoft Power Point з теми "Птахи"
Рис.3. Приклад карти пам'яті по темі "Чорниця і лохина"
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. О.А. Красильникова, «Літературний розвиток слабочуючих школярів у системі початкового навчання», Каро, СПб, 2006. - 298с.
2. В. Королева, П.Янн, «Діти з порушеннями слуху. Книга для батьків і педагогів», Каро, СПб, 2011р. - 239с.
3. И.Королева, «Кохлеарна імплантація глухих дітей і дорослих», Каро, СПб, 2009р. - 751с.
4. Королевська ТОМУ, Пфафенродт О.М., «Розвиток слухового сприйняття слабочуючих дітей», ВЛАДОС,2004р. - 154с.
5. Т. Бьюзен, Б. Бьюзен, «Супермишленіе», «Попурі», Мінськ, 2003. - 230с.
Починаючи з середньої ланки, учні нашої школи щорічно беруть участь в реалізації загальношкільного проекту «Моя усна мова». Це дозволяє оцінити:
• рівень сформованості произносительных навичок;
• рівень сформованості зв'язного мовлення;
• уміння вести діалог на задану тему;
• уміння відповідати на запитання співрозмовника по почутого тексту;
• типові для кожного учня проблеми;
• динаміку розвитку мови.
Для успішного проходження іспиту учню необхідно усно переказати зміст чотирьох текстів з розвитку слуху, пройдених на заняттях протягом року, і бути готовим до діалогу з чотирьох тем.
Іспит проходить у присутності адміністрації школи, колективу сурдопедагогів та вчителів предметників. Учні обирають один з чотирьох квитків і готуються до виступу, за підсумками якого комісія заносить до протоколу відомості про рівень розвитку мовлення дитини і порушення звуковимови, які потребують корекції. Прийнята наступна оцінка рівня сформованості мовлення:
• оптимальний;
• допустимий;
• тривожний;
• критичний;
• катастрофічний.
З кожним роком в нашій школі зростає кількість учнів, які перенесли КИ. На 2013-2014 навчальний рік їх число склало більше 40 чоловік. Це на 37% більше, ніж у минулому році. Серед них 10 осіб - діти, яким операція була проведена в шкільному віці. Підготовка цієї категорії дітей до участі в проекті вимагає грамотно вибудуваної системи роботи. Ми беремо за основу традиційні напрямки роботи над слухом у дітей після КИ. В той же час ми прагнемо використовувати той же мовний матеріал, що і для категорії слабочуючих дітей, адаптуючи його.
Сурдопедагог повинен враховувати, що для дітей, які пройшли процедуру КИ в шкільному віці, характерні особливості мовного розвитку, оскільки їхні мова довгий час формувалася в умовах сенсорної депривації. Це виявляється у своєрідному розвитку словникового запасу, граматичного ладу мовлення, обмеженому розумінні мови і утрудненому сприйнятті сенсу читаного. Учням потрібна допомога вчителя у роз'ясненні сенсу нових слів, встановлення зв'язку всередині речень і між окремими частинами тексту, розуміння підтексту розповіді.
Поряд з корекцією даних особливостей, актуальними залишаються завдання реабілітації після КИ:
1. тренування сприйняття на слух різних одиниць мовної інформації;
2. робота над формуванням словникового запасу;
3. розвиток уявлень про навколишній світ;
4. корекція розвитку пізнавальних процесів.
На заняттях з РС і ФС ми робимо наголос на тренування сприйняття та накопичення словникового запасу. Інші завдання можуть бути вирішені під контролем фахівця в умовах сім'ї.
Важливим помічником у підготовці до іспиту виступає персональний комп'ютер. В умовах акустичної депривації основним каналом сприйняття стає зір, і сучасні мультимедійні програми спрямовані саме на використання цього аналізатора. На заняттях ми використовуємо такі програми, як Microsoft Power Point та вільне програмне забезпечення XMind.
Супроводжуючи тривалий час учня, ми можемо прогнозувати труднощі, які він буде відчувати при сприйнятті тексту. Перерахуємо деякі види робіт, які може використовувати спеціаліст в рамках роботи з комп'ютерними програмами:
для розширення словникового запасу:
1) співвіднесення слова і картинки;
2) включення незнайомого слова в словосполучення/пропозиція в правильній формі;
3) підбір синонімів та антонімів;
4) складання словосполучень за малюнками;
5) складання речень за картинкою;
для корекції вимови:
1) заповнення таблиць за правилами орфоепії;
для розуміння тексту:
1) складання питального плану;
2) робота з «АВК» за текстом;
3) співвіднесення питального плану та «АВК»;
4) побудова послідовності картинок;
для розвитку слуху:
1) складання і сприйняття на слух таблиць слів за кількістю складів;
2) визначення одиниці мовленнєвого матеріалу (слово, речення, звук тощо);
Необхідно відзначити, що поряд з цими вправами ми використовуємо і традиційні види роботи, наприклад гра на розвиток пам'яті «Снігова куля».
Робота з Microsoft PowerPoint має ряд переваг:
1) немає необхідності роздруковувати велика кількість наочного матеріалу;
2) можливість бачити всі етапи роботи над текстом і повертатися до складнощів;
3) можливість скопіювати методичний матеріал на комп'ютер батьків (тиражованих);
4) цікаві для підлітка форми та види роботи;
5) можливість самоконтролю для учня.
Ще один цікавий і сучасний вид роботи - це робота з інтелектуальними картками. Методика роботи з інтелектуальними картками дозволяє:
1) задіяти візуальний канал сприйняття;
2) структурувати інформацію і актуалізувати ключові моменти;
3) активізувати межполушарные зв'язку;
4) окинути поглядом всю необхідну інформацію;
5) поліпшити запам'ятовування інформації;
6) підвищити інтерес до заняття.
З допомогою інтелектуальних карт зручно представляти тексти описового характеру, використовуючи для цього програму XMind, так і традиційні олівці і білий аркуш.
Використання даних видів роботи вимагає від педагогів високого рівня комп'ютерної грамотності та творчого підходу. Однак за підсумками проекту можна сказати, що всі діти показали значне поліпшення своїх результатів.
Рис.1. Приклад аудіо-візуального курсу за текстом "Нюрка"
Рис.2. Приклад слайда Microsoft Power Point з теми "Птахи"
Рис.3. Приклад карти пам'яті по темі "Чорниця і лохина"
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. О.А. Красильникова, «Літературний розвиток слабочуючих школярів у системі початкового навчання», Каро, СПб, 2006. - 298с.
2. В. Королева, П.Янн, «Діти з порушеннями слуху. Книга для батьків і педагогів», Каро, СПб, 2011р. - 239с.
3. И.Королева, «Кохлеарна імплантація глухих дітей і дорослих», Каро, СПб, 2009р. - 751с.
4. Королевська ТОМУ, Пфафенродт О.М., «Розвиток слухового сприйняття слабочуючих дітей», ВЛАДОС,2004р. - 154с.
5. Т. Бьюзен, Б. Бьюзен, «Супермишленіе», «Попурі», Мінськ, 2003. - 230с.